Вже обговорюються тіми деяких літераторів. Дуже хотілось би знати, які ТІМи в найвідоміших українських поетів і письменників: - Шевченко - Франко - Котляревський - Леся Українка - інші.
И не обязательно у украиноязычных, к примеру, у Гоголя.
В кого які думки?
А може ще спробуємо визначити типи живих класиків на кшталт Олександра Ірванця та Леся Подерев’янського? Доречы, якщро хтось зможе визначити, ким був мый улюблений Олександр Олесь - буду вдячна. Гадаю йдеться про Гюго або Напа - дуже вже сенсорний тип, гедоніст. Доречі, дуже дякую авторці теми!
7 Июл 2005 01:16 Orangistka сказал(а): А може ще спробуємо визначити типи живих класиків на кшталт Олександра Ірванця та Леся Подерев’янського? Доречы, якщро хтось зможе визначити, ким був мый улюблений Олександр Олесь - буду вдячна. Гадаю йдеться про Гюго або Напа - дуже вже сенсорний тип, гедоніст.Cообщение полностью
Дякую за підтримку! Давайте і тих і інших! Олександр Олесь - мені теж здається, що він сенсорний етик. Що до Шевченка - в мене думка, що Драйзер. Людина, моральні цінності - і в віршах, і в живописі. І це, напевно, було б дуже символічно, бо інтегральний тім України - теж Драйзер. Леся Українка схожа на Достоєвського. Іван Франко - точно інтуітив, скоріш за все інтуїція часу, а хто він точно по типу - боюсь помилитися, бо дуже він мені подобається . "Енеїда" Котляревсьго - ну настільки "смачна", може, це біла сенсорика?
7 Июл 2005 09:55 Lyoka сказал(а): Дякую за підтримку! Давайте і тих і інших! Олександр Олесь - мені теж здається, що він сенсорний етик. Що до Шевченка - в мене думка, що Драйзер. Людина, моральні цінності - і в віршах, і в живописі. І це, напевно, було б дуже символічно, бо інтегральний тім України - теж Драйзер. Леся Українка схожа на Достоєвського. Іван Франко - точно інтуітив, скоріш за все інтуїція часу, а хто він точно по типу - боюсь помилитися, бо дуже він мені подобається . "Енеїда" Котляревсьго - ну настільки "смачна", може, це біла сенсорика? Cообщение полностью
Франко - гадаю, Дон... Щось я ставлення до кохання таке десь бачила... І можуть носитися зі своїми почуттями роками... Воно в них самодостатнє Леся Українка... А які аргументи за Дося? Щось я її не відчуваю як дуалку, хоча читала багато.
8 Июл 2005 20:33 Orangistka сказал(а): Франко - гадаю, Дон... Щось я ставлення до кохання таке десь бачила... І можуть носитися зі своїми почуттями роками... Воно в них самодостатнє Леся Українка... А які аргументи за Дося? Щось я її не відчуваю як дуалку, хоча читала багато. Cообщение полностью
Про самодостаточность любви дон-Кихота - довольно забавно . Насчет можно ли прочувствовать дуальность, читая литературное произведения дуала - вопрос интересный. Читая "Три мушкетера", например,я почувствовал к автору глубочайшее отвращение и подумал еще - сколько надо было создателям советского фильма таланта, чтобы из такого отчаянно плохого произведения сделать такое хорошее кино. Как сейчас помню - "д`Артаньян 3 раза ударил графа шпагой в живот и тот потерял сознание" Умора.
Довженко - Драйзер. Это я, правда, не Америку открываю, но все же решил написать - а вдруг кто-то не знает.
11 Июл 2005 09:16 Goto1 сказал(а): Про самодостаточность любви дон-Кихота - довольно забавно . Насчет можно ли прочувствовать дуальность, читая литературное произведения дуала - вопрос интересный. Читая "Три мушкетера", например,я почувствовал к автору глубочайшее отвращение и подумал еще - сколько надо было создателям советского фильма таланта, чтобы из такого отчаянно плохого произведения сделать такое хорошее кино. Как сейчас помню - "д`Артаньян 3 раза ударил графа шпагой в живот и тот потерял сознание" Умора. Cообщение полностью
Очнулся - гипс?
8 Июл 2005 20:33 Orangistka сказал(а): Леся Українка... А які аргументи за Дося? Щось я її не відчуваю як дуалку, хоча читала багато. Cообщение полностью
Насправді я не знаю цього напевно, просто це було “перше відчуття”. Може і не Дося, тоді давайте спробуємо визначити. І щоб було над чим думати, ось два вірши. Думаю, інтроверсія видна доволі чітко (особливо в “Коли дивлюсь глибоко в любі очі…”). А “FА” – тут є цінності. Якби хтось спробував прокоментувати ці вірши з позиції соціоніки, була б вдячна.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА * * * I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а на устах слова, але не тії, усе не ті, що мріються мені, коли вночі лежу я у півсні. Либонь, тих слів немає в жодній мові, та цілий світ живе у кожнім слова, і плачу я й сміюсь, тремчу і млію, та вголос слів тих вимовить не вмію… II Якби мені достати струн живих, якби той хист мені, щоб грать на них, потужну пісню я б на струнах грала, нехай би скарби всі вона зібрала, ті скарби, що лежать в душі на дні, ті скарби, що й для мене таємні, та мріється, що так вони коштовні, як ті слова, що вголос невимовні. III Якби я всіми барвами владала, то я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом, отак, як сонечко пречисте літом, домовили б пророчистії руки, чого домовить не здолали гуки. І знав би ти, що є в душі моїй… Ох, барв, і струн, і слів бракує їй… І те, що в ній цвіте весною таємною, либонь, умре, загине враз зо мною. 2/IX 1904, Тифліс
Сім струн FA Сонет Фантазіє! Ти — сило чарівна, Що збудувала світ в порожньому просторі, Вложила почуття в байдужий промінь зорі, Збудила мертвих з вічного їх сна, Мету вказала буйній хвилі в морі, — До тебе обертаюсь я сумна: Скажи мені, фантазіє дивна, Як помогти в безмірнім людськім горі? Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? Як розбудити розум, що заснув? Як час вернуть, що марне проминув? Як певную мету вказати розпачливим? Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим!
Вопрос очень интересный и сложный - по восприятию мира , изложенному в стихах, определять тип. Предлагаю наловчиться на современниках, которые сейчас живы и пишут -можно наработать какие-то приемы, научиться, а потом и Лесю Украинку "расколоть". Например, какой тип мог написать такое? Зима, художница-сестрица, Готовит к творчеству мольберты, Природа скоро затаится, Одета в белые конверты.
Ну а пока-лишь - проба кисти, Рука отвыкла от деяний, Мазок - под снегом скрылись листья, Как результат ее стараний.
Мазок - и голая береза, Покрыта легким серебром, Укрылась рыба от мороза Муаром тонким, как стеклом,
Едва видны худые спины. Мазок - какая красота - Кораллы красные рябины В хрустальных бусинах из льда.
(Таран Тина)
Я гадаю що Т.Г.Шевченко був "Достом"...Тут навіть їх портрети з самим Достоєвським порівняти можна...Дуже багато спільного...А також не приязнь насилля, та простистояння цьму, не методами сили(це було б ближче "драйзеру"), а в першу чергу інтелектуальним потенціалом...І взагалі десь я читав що його в Доста затипували...
13 Июл 2005 07:48 Goto1 сказал(а): Например, какой тип мог написать такое? Зима, художница-сестрица, Готовит к творчеству мольберты, Природа скоро затаится, Одета в белые конверты.
Ну а пока-лишь - проба кисти, Рука отвыкла от деяний, Мазок - под снегом скрылись листья, Как результат ее стараний.
Мазок - и голая береза, Покрыта легким серебром, Укрылась рыба от мороза Муаром тонким, как стеклом,
Едва видны худые спины. Мазок - какая красота - Кораллы красные рябины В хрустальных бусинах из льда.
Мне кажется, что здесь есть экстравертность и (потому что объекты-объекты-объекты). Но, может быть, конечно и ошибаюсь. Если есть в инете еще стихотворения этого автора, то можешь мне в приват ссылочку сбросить, я ещё несколько штук прочитаю?
13 Июл 2005 13:29 damanea_ сказал(а): Я гадаю що Т.Г.Шевченко був "Достом"...Тут навіть їх портрети з самим Достоєвським порівняти можна...Дуже багато спільного...А також не приязнь насилля, та простистояння цьму, не методами сили(це було б ближче "драйзеру"), а в першу чергу інтелектуальним потенціалом...І взагалі десь я читав що його в Доста затипували... Cообщение полностью
Може і Дост. Стосовно раціональності і білої етики в мене ніяких сумнівів не виникає. Просто, мені здається, є щось моралізаторське.
Стосовно моралізаторства...Біла етика головна і можливо єдина нав'язчива річ у характері Достів, із якої і випливає це саме моралізаторство...Моралізаторство Драйзерів, мені здається, було-б більш безпосереднім і проявлялося в першу чергу у чомусь "матеріальному"...Щось назразок "хто з мечем до нас прийде той від меча і загине"...І взагалі я не впевнений що творчість такого масштабу можлива без інтуїції...
11 Июл 2005 17:09 Lyoka сказал(а): Насправді я не знаю цього напевно, просто це було “перше відчуття”. Може і не Дося, тоді давайте спробуємо визначити. І щоб було над чим думати, ось два вірши. Думаю, інтроверсія видна доволі чітко (особливо в “Коли дивлюсь глибоко в любі очі…”). А “FА” – тут є цінності. Якби хтось спробував прокоментувати ці вірши з позиції соціоніки, була б вдячна.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА * * * I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а на устах слова, але не тії, усе не ті, що мріються мені, коли вночі лежу я у півсні. Либонь, тих слів немає в жодній мові, та цілий світ живе у кожнім слова, і плачу я й сміюсь, тремчу і млію, та вголос слів тих вимовить не вмію… II Якби мені достати струн живих, якби той хист мені, щоб грать на них, потужну пісню я б на струнах грала, нехай би скарби всі вона зібрала, ті скарби, що лежать в душі на дні, ті скарби, що й для мене таємні, та мріється, що так вони коштовні, як ті слова, що вголос невимовні. III Якби я всіми барвами владала, то я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом, отак, як сонечко пречисте літом, домовили б пророчистії руки, чого домовить не здолали гуки. І знав би ти, що є в душі моїй… Ох, барв, і струн, і слів бракує їй… І те, що в ній цвіте весною таємною, либонь, умре, загине враз зо мною. 2/IX 1904, Тифліс
Сім струн FA Сонет Фантазіє! Ти — сило чарівна, Що збудувала світ в порожньому просторі, Вложила почуття в байдужий промінь зорі, Збудила мертвих з вічного їх сна, Мету вказала буйній хвилі в морі, — До тебе обертаюсь я сумна: Скажи мені, фантазіє дивна, Як помогти в безмірнім людськім горі? Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? Як розбудити розум, що заснув? Як час вернуть, що марне проминув? Як певную мету вказати розпачливим? Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим! Cообщение полностью
І мені здається, що Достоєвський, бо багато білої етики і є творча інтуїція можливостей (особливо в "Фа").
14 Июл 2005 13:42 damanea_ сказал(а): Стосовно моралізаторства...Біла етика головна і можливо єдина нав'язчива річ у характері Достів, із якої і випливає це саме моралізаторство...Моралізаторство Драйзерів, мені здається, було-б більш безпосереднім і проявлялося в першу чергу у чомусь "матеріальному"...Щось назразок "хто з мечем до нас прийде той від меча і загине"...І взагалі я не впевнений що творчість такого масштабу можлива без інтуїції... Cообщение полностью
Масштаб творчості й інтуїція - зовсім різні речі. Шедеври створюють люди незалежно від тіму. А стосовно тіму Шевченка я й досі вважаю, що Драйзер. Ви хоча б пригадайте "Катерину". Як раз, як ви й говорите, проявляється в чомусь матеріальному моралізаторство, а також страх перед невизначеністю, безпросвітність, якої, мені здається не було би при творчій . А на больову - тягне.
2Goto1: Мені і досі здається, що є , екстраверсія. Думаю, може Джек чи Штірл.
18 Июл 2005 11:18 Lyoka сказал(а): Масштаб творчості й інтуїція - зовсім різні речі. Шедеври створюють люди незалежно від тіму. А стосовно тіму Шевченка я й досі вважаю, що Драйзер. Ви хоча б пригадайте "Катерину". Як раз, як ви й говорите, проявляється в чомусь матеріальному моралізаторство, а також страх перед невизначеністю, безпросвітність, якої, мені здається не було би при творчій . А на больову - тягне.
Можливо...То мабуть в мене стереотипне бачення драйзерів як конформних людей(у більш масштабному, а не локальному плані(бо в локальному все навпаки))...(хе...якось я мабуть невдало висловився, бррр...цей клятий "рашен"... ...рідну мову забуваю... )
18 Июл 2005 23:59 damanea_ сказал(а): Можливо...То мабуть в мене стереотипне бачення драйзерів як конформних людей(у більш масштабному, а не локальному плані(бо в локальному все навпаки) Cообщение полностью
Та Шевченко по життю і був багато в чому конформною людиною. Але я, звісно, не наполягаю на версії "Драйзер" просто потому, що мені вона подобається, якщо виявиться, що Дост - я не проти, просто хочется знати напевно. Може ви пригадаєте якісь його твори, де є творча інтуїція часу? По картинах теж було б непогано протипувати, але я не знаю, хто вміє це робити, а сама ще не навчилася
))...(хе...якось я мабуть невдало висловився, бррр...цей клятий "рашен"... ...рідну мову забуваю... )
Нічого, згадаємо. А ще - курс шкільної української літератури, яку більшість з нас "проходили мимо" . А коли у зв'язку із соціонікою - це набагато цікавіше, навіть береш перечитуєш деякі твори. А то в школі часто примушують любити, поважати когось, а от зараз думаєш - це міг бути конфліктер чи суперего, чи повна протилежність... От і не люблять літературу через це.
Действительно , очень интересно поопределять как известных и выдающихся поэтов, писателей и художников, так и в принципе научится по стихам определять тип человека. Конечно, это сложнейшая задача, но все же. З.Ы. Что Шевченко Драйзер - классика жанра, вроде как, хотя кто его знает, кем он был на самом деле. Меня Котляревский и Руданский интересуют - это было бы супер их определить. Будут предложения?
А як що до Сковороди...? "Скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця"...Теж гадаю що дост бо якщо б його "філософія серця" не спиралася б настільки на релігію, тоді міг би і робом бути......Хе..цікаво...крім Сковороди і Шевченка практично нікого і не пам'ятаю...треба реабілітуватися, ато, то постмодерн, то авнгардна культура...тьху!...
19 Июл 2005 10:42 damanea_ сказал(а): А як що до Сковороди...? "Скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця"...Теж гадаю що дост бо якщо б його "філософія серця" не спиралася б настільки на релігію, тоді міг би і робом бути......Хе..цікаво...крім Сковороди і Шевченка практично нікого і не пам'ятаю...треба реабілітуватися, ато, то постмодерн, то авнгардна культура...тьху!... Cообщение полностью
Нещодавно читала деякі вірші Сковороди і його "крилаті вислови" і в мене з'явилося відчуття, що він Роб. Сьогодні вдома візьму книжку і перевірю версію Доста. А авангард чи не авангард - яка різниця, головне, щоб це справжнє мистецтво було .
19 Июл 2005 11:30 Lyoka сказал(а): А авангард чи не авангард - яка різниця, головне, щоб це справжнє мистецтво було . Cообщение полностью
(потому что объекты-объекты-объекты). Но, может быть, конечно и ошибаюсь. Если есть в инете еще стихотворения этого автора, то можешь мне в приват ссылочку сбросить, я ещё несколько штук прочитаю?
. А на больову - тягне.
...рідну мову забуваю... 
)